Я доnомогла доньці куnити свій будинок, а коли вирішила відкладати гроші на власне забезпечене майбутнє, то вони із зятем прийшли до мене з діловою пропозицією – відкрити кав’ярню.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Я повернулася додому після довгого робочого дня, і в голові у мене були думки про зароблені заощадження, накопичені за останнє десятиліття. Я передчувала, як спокійно проведу свій вечір наодинці з собою, але візит моєї доньки та її чоловіка вніс поправочку в мої плани. У мене лише одна дочка. Ми ніколи не були бідними, але моя зарплата головного бухгалтера ніколи не йшла в жодне порівняння із засобами моєї сестри з-за кордону. Після того, як моя дочка вийшла заміж, я переїхала до Португалії до сестри і почала працювати в готелі з видом на океан. Я допомогла дочці купити будинок, але старанно відкладала гроші на власне забезпечене майбутнє.

 

Advertisements        

Кожна копійка була мені дорогою, кожна можливість підробітку мала значення. Зараз, коли я нарешті повернулася додому, моє здоров’я вже підводить мене. Я мріяла про нову, комфортну квартиру в зручнішому місці. Я також хотіла машину, знаючи, що вона помітно полегшить мою рутину. У цей момент мої дочка та зять прийшли з діловою пропозицією – відкрити кав’ярню. Нинішній власник кафе поруч із їхнім офісом закривав її, що давало їм можливість придбати ідеальний маленький бізнес. Однак їм потрібний був невеликий фінансовий внесок від мене, який вони обіцяли повернути протягом року. Звісно, я була рада за них. Їхні бізнес-плани були продуманими, добре спланованими.

 

Але це не те, що я уявляла для своїх важко зароблених грошей. Я працювала роками не для того, щоб роздавати все так легко. Я вже мала плани на майбутнє. Їхнє прохання не було надто великим, але воно було помітним для мого обмеженого бюджету. Загалом, я відмовилася без пояснення причин – мала на це право, чи не так? Після цього мені ще кілька разів дзвонила дочка, намагаючись переконати мене допомогти. Вона стверджувала, що продала свою машину та котедж, щоб втілити у реальність свою бізнес-ідею, але я все одно не захотіла допомогти. Чи маю я фінансово підтримувати свою сорокарічну дочку? Я вже допомогла їй купити квартиру, брала участь у ремонті. Скільки ще потрібно? Невже так важко зрозуміти мою думку? Невже моя відмова робить мене поганою матір’ю?

Advertisements