Оксана завжди заздрила своїм подругам, які мали дітей. Вона мріяла про материнство, але її мрія здавалася нездійсненною. Проте проблема була не в здоров’ї. Перед весіллям Оксана та її чоловік Дмитро обговорювали свої плани на майбутнє. Спочатку вони погодилися, що мати як мінімум двох дітей – це найкращий варіант. Але тепер Дмитро й чути нічого не хотів про дітей.
Спочатку він пропонував почекати ще трохи, але потім його ставлення зовсім змінилося. Дмитро вважав, що батьківство – це кошмар, і що народження дітей моментально зруйнує їхнє життя. А досвід сестри ще більше зміцнив його у цій думці. Оксана намагалася напоумити його, говорячи, що народження дітей – це індивідуальний вибір і що вона цілком готова взяти на себе батьківські обов’язки. Шість років Оксана терпляче чекала, сподіваючись, що все зміниться.
Їй було вже за 30 і вона відчайдушно хотіла дитину, але позиція чоловіка залишалася незмінною. Нещодавно вона дізналася, що Дмитро хоче зробити операцію, щоб назавжди втратити можливість мати дітей. Жінка часто запитувала себе, чому Дмитро не сказав про своє небажання мати дітей до того, як вони одружилися. Вона не знала, що робити, бо не хотіла жити у бездітному шлюбі. Дмитро відповів їй різко, звинувативши її в тому, що вона намагається заманити його до пастки батьківства. Він сказав, що хоче саме так прожити своє життя і це ні від кого не залежить. Оксана залишилася у роздумах: можливо, розлучення – це єдиний вихід?
