У Сашка були дві сестри: одна двоюрідна, інша – рідна. Після весілля з Марією Олександр вирішив розширити житлоплощу і лише потім зайнятися потомством. Поки молоді займалися ремонтом, сестри Сашка народ жували собі дітей та встигли пустити чутки про те, що Маша безплідна. – Мені всього 26, встигну ще, – говорила Маша. – Тобі вже 26, а мені ще 26, але я вже мати двох. Відчуваєш різницю? – питала рідна сестра Сашка, Даша. – Відчуваю… – Марія намагалася особливо не kонфліктувати з золовками, які так і домагалися агресії з боку невістки. Якось Маша почула, як золовка розмовляє з подругою по телефону.
– Своїх дітей не народ жує, хай на моїх гроші витра чає. Попрошу стати хрещеною Ленки, – говорила вона. – Сподіваюся, ти знаєш, що завдання хрещеного – не фі нансове забезпечення хрещениці. Золовка особливої уваги не звернула на слова Марії. Ставши хрещеним, Сашко взяв на себе обов’язок щомісяця робити дороrі подарунки хрещениці з нагоди дня народ ження. Коли у Сашка з Машею самих народився син, «біз нес» Даші пішов на спад, адже Сашко став більше грошей витрачати на свого сина, ніж на хрещеницю. На 2 роки хрещениці Сашко з Марією зробили їй дуже простенький подарунок: ігри, що розвивають.
Адже вона була маленькою, не розуміла навіть, що відбувається. Тоді Даша влаштувала такий сkандал… Вона звинуватила Сашка в егоїзмі і в скупості, мовляв, міг би подарувати гроші, я б сама розібралася, що нам потрібно. Якось сталася траrедія. Маленька Олена залишилася у хрещеного, а батьки поїхали до тітки за якимось інструментом. Поверталися вони пізно, чоловік не впорався з керуванням машини… Даші із чоловіком не стало на місці. – Олена… Сашу, ти її хрещений, не можна її нікому віддавати, – ридаючи, сказала Маша. – Мені так з тобою пощастило, – сказав Сашко дружині, пестячи волосся сплячої на його коліні Леночки, яка навіть не здогадувалася, що з нею сталося два дні тому.
