Одна в Чорнобилі вже 36 років: бабуся розповіла, чому не покинула зону відчуження і як там живеться.

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС жінка залишила рідне місто, але невдовзі повернулася назад. 84-річна Марія Василенко мешкає у Чорнобилі вже 36 років. Вона живе на самоті і самостійно займається домашніми справами. Марія належить до категорії людей, яких називають самопоселенцями. Хоча насправді вони просто повернулися до рідних країв, багато з них – у свої колишні будинки. […]

Продолжение...

Марина ще не встигла прийти до тями після втрати матері, як на неї обрушилися нові випробування.

Марина ще не встигла прийти до тями після втрати матері, як на неї обрушилися нові випробування. Спочатку були поминки, потім докори чоловіка через спадщину, а потім й зовсім розлучення. Її життя ніби перекинулося з ніг на голову. І ось одного дня вона виявила на пошті лист з незнайомої адреси. — Мабуть, чергова реклама, — пробурмотіла […]

Продолжение...

Пристосовуючись до життя з новою партнеркою, я вирішив вивчати її інтереси, але цей мій крок лише спричинив наш розрив. Тепер навіть син зі мною ворогує!

Пристосовуючись до життя з новою партнеркою, я дивувався її майстерності у веденні домашнього господарства та незмінно веселому настрою, відчуваючи себе дещо зайвим, оскільки вона бездоганно справлялася з усіма справами. Щоб урізноманітнити наші стосунки, я запланував побачення у ресторані, яке стало яскравою подією у наших спочатку чарівних двох місяцях спільного життя. Прагнучи спілкування, я заглибився в […]

Продолжение...

— Оленько, звільни стіл, будь ласка. Мені нема куди поставити продукти, — скомандувала Віра Миколаївна.

— Оленько, звільни стіл, будь ласка. Мені нема куди поставити продукти, — скомандувала Віра Миколаївна. Вона рішуче прибрала страву з індичкою, приготовленою до подачі, на стілець біля столу і почала витягувати з сумки пластикові контейнери з їжею. — Віро Миколаївно, ви знову зі своєю їжею? — обережно спитала Оля. — Ну звісно, сонечко! Хіба можна […]

Продолжение...

Мамо, я більше так не можу. Їду. Немає тут життя. Роботи в селі давно немає, друзі роз’їхалися, поговорити нема з ким

— Мамо, я більше так не можу. Їду. Немає тут життя. Роботи в селі давно немає, друзі роз’їхалися, поговорити нема з ким. Подамся до міста, може, там пощастить, — говорив Сергій, прощаючись із матір’ю. — Сину, як же я без тебе? Адже старість на порозі, одна залишусь. А Марія? Хіба ти не любив її? — […]

Продолжение...

Мені було гірко дивитися на людей, які сиділи у верхньому одязі, їли охололу їжу з застілля і танцювали на болоті

Я вийшла заміж вже після 25 років. За сільськими стандартами – це майже стара діва. Але я мала вищу освіту і престижну роботу, тому багато знайомих намагалися терміново влаштувати моє особисте життя. Я не поспішала із заміжжям, але одного разу мене познайомили з хлопцем. Його звали Степан, він був токарем. Звичайний хлопець, але високий, що […]

Продолжение...

У Михайла захворіла бабуся. Він приїхав у село, щоб встигнути попрощатися. Зайшов у кімнату і сів поруч з нею

У Михайла не стало бабусі. Цей день він ніколи не забуде. Він давно вже виріс, став дорослим, але в глибині душі завжди лишалася впевненість, що з бабусею нічого не може статися. Вона була завжди поряд. У дитинстві, коли все літо провів у неї. Коли перші сонячні промені пробиваються крізь фіранки і не дають знову заснути. […]

Продолжение...

Павло приїхав свататися до Тані на своїй старенькій, але старанно вимитій і блискучій машині.

Павло приїхав свататися до Тані на своїй старенькій, але старанно вимитій і блискучій машині. У її очах він мав суцільні переваги, і ніякі дрібниці не могли затьмарити її враження. Павло привіз цукерки та торт до чаю, а майбутньому тестю підніс пляшку міцного напою, але мати відразу ж її відібрала. — Ви поки що пройдіться до […]

Продолжение...

Минулого тижня мама приїхала до мене до Коломиї. Привезла з села домашні продукти

Минулого тижня мама приїхала до мене до Коломиї. Привезла з села домашні продукти — адже в мене маленька дитина, і хочеться, щоб у будинку було все найкорисніше. Мама залишилась у нас на три дні. Я розуміла, як їй важко їздити туди-сюди, адже їй уже 70 років, а я її молодша і пізня дочка. Коли настав […]

Продолжение...

У Михайла захворіла бабуся. Він приїхав у село, щоб встигнути попрощатися. Зайшов у кімнату і сів поруч з нею.

У Михайла не стало бабусі. Цей день він ніколи не забуде. Він давно вже виріс, став дорослим, але в глибині душі завжди лишалася впевненість, що з бабусею нічого не може статися. Вона була завжди поряд. У дитинстві, коли все літо провів у неї. Коли перші сонячні промені пробиваються крізь фіранки і не дають знову заснути. […]

Продолжение...