На дискотеці університету я познайомилася з Миколою. Я в нього відразу заkохалася, він був таким веселим і красивим. Не було нікого схожого на нього, то ще Коля був таким дбайливим, ввічливим. Я йому теж сподобалася, ми почали зустрічатись. Все відбувалося так швидко, Коля вже освідчився мені, переїхав до мене на орендовану квартиру. Я не могла жити у гуртожитку, моїм батькам не подобалося те, що там брудно, тож зняли мені квартиру.
І тут Коля розповів мені про свою хво ру бабусю. Вона практично лежача, потрібно її доглядати, годувати, мити, розмовляти, вдома забиратися. А вона потім натомість за це перепише свою квартиру на Колю, і тоді ми разом могли б жити там, а потім і розписатися. Я познайомилася з Коліною бабусею. Вона виявилася дуже доброю та милою жінкою. Я старанно її доглядала, а Коля тільки купував продукти та ліkи. Я проводила з бабусею весь вільний час, щоб якось її відволікти та роз веселити. Якось Колі зателефонували ввечері друзі і запросили в гості.
Вони приїхали за ним машиною, так що Коля швидко зібрався і спустився до них. Його комп’ютер залишився увімкненим, і я не втрималася – пішла читати його пошту. І там виявилася якась Світлана, якою він писав, що дуже її любить. «Свєточка, залишилося зовсім небагато, скоро стара помре, я позбавлюся цієї дурочки-кухарки, і ти переїдеш до мене». Після цього у мене сльо зи просто струмком стали текти. Мене побачила бабуся, почала розпитувати в чому справа. Я їй все показала і розповіла про Світлану. Бабуся сиділа зі мною та заспокоювала. А на ранок вона зателефонувала нотаріусу та переписала квартиру на мене. Після того, що сталося, бабуся на поріг Колю не пускає, а я продовжую ходити і доглядати за нею, бо вона стала для мене рідною людиною.
