Син одружився вдруге. Перший шлюб тривав п’ять років. У нас чудовий онук. Про роз лучення повідомив дружині, коли зрозумів, що серйозно заkохався в нинішню дружину. Колишня не встигла ще усвідомити, що відбувається, як так вийшло, як він швидко організував всі процеси? Все реально сталося дуже швидко. Зараз і друга дружина ваrітна. Скоро наро диться наш другий онук. Нова дружина сина виявилася непростою дівчиною. Вона не дозволяє йому спілкуватися з колишньою сім’єю.
Гаразд, з колишньою дружиною, це ми б зрозуміли; але навіщо забороняти чоловікові спілкуватися з п’ятирічним сином – нам не зрозуміти. Дитина ж ні при чому? Син зустрічається з дитиною таємно. Дружину не хоче турбувати, і без цього у неї ваrітність проходить нелегко. Не хоче шкодити ні дитині, ні kоханій. Тому ми і доnомагаємо синові організовувати ці зустрічі. Наша перша невістка була ввічливою, вихованою дівчиною, завжди добре ставилася до мене і до мого чоловіка. Але нинішня – з дивацтвами. Ми завжди повинні ходити до них в гості з подарунками, з солодощами. З порожніми руками або просто так до них не можна.
А у нас в гостях вони жодного разу не були, незважаючи на те, що ми запрошували. Та й це батьківський дім, і без запрошень можна. Але, на жаль … ось тільки я не можу зрозуміти. Вона шкідлива або жадібна? Ось, у онука скоро п’ятирічний ювілей. Ми з чоловіком приготували подарунок, збираємося поїхати на день народження, порадувати його. Ми ж не перестали бути бабусею і дідусем?! І син приготував подарунок, але ось як передати його – поки не знає. З нетерпінням чекаю того дня, коли невістка народить. Вирішила поговорити з нею, донести до неї, що позбавляти дитину батька не можна. Незважаючи на те, що мені не хотілося б зіпсувати наші з нею відносини, залишати все як є я не збираюся.
