Алла готувала голубці, коли почула шум у коридорі. За кілька хвилин у дверях з’явилася її дочка Таня. Та увійшла на кухню, зупинилася у дверях і нерішуче заговорила. – Мамо, скоро до нас дехто прийде, – нервово сказала вона. Алла бачила, що Таня хвилю ється, але не розуміла причину. Зрештою, донька розповіла, що молодий чоловік, якого вона дуже любить, прийде просити її руки.
Алла була здивована не лише любов’ю своєї дочки, а й традиційним підходом молодої людини. Таня зізналася, що знала молоду людину всього два дні, але наполягала на тому, що їхній зв’язок був глибоким і непідробним. Незважаючи на своє kохання, Таня боя лася і не хотіла, щоб її мати погоджувалася на цей шлюб. Алла намагалася знайти причини, щоб відмовити, але коли молодий чоловік приїхав, вона була захоплена зненацька його появою. Це був худорлявий, нічим не примітний хлопець із сумними, але розумними очима.
Незважаючи на його непоказну зовнішність, його усмішка, здавалося, освітлювала всю кімнату. У його присутності Таня перетворювалася на принцесу, і навіть Аллі було важко встояти перед його чарівністю. Молодий чоловік попросив руки Тані, і Алла завагалася, сумніваючись, чи справді вони заkохані і чи не надто молоді, щоб одружитися? Однак зрештою вона поступилася, не в змозі сперечатися з їхньою любов’ю. Молодий чоловік подарував Тані скромну золоту обручку, і Алла не могла позбутися відчуття, що вся ситуація схожа на сон. Таня поцілувала свою матір перед відходом, а Алла відчула теплоту і близькість до молодого чоловіка, хоча досі не спитала його імені.
