Валентина вирушила на базар, щоб купити свіжих продуктів та деякої побутової хімії. Накупивши неабияку кількість їжі, вона попрямувала до автобусної зупинки зі своїми важкими сумками. Якоїсь миті вона помітила перед собою жінку, яка йшла дуже повільно, опустивши голову, важко дихаючи і задихаючись. Було очевидно, що кожен крок давався їй насилу.
Валентина наздогнала її та запропонувала свою доnомогу. Жінка підвела голову, і Валентина впізнала у ній свою сусідку Ніну. Хоча вони були не дуже добре знайомі, але обов’язково віталися один з одним під час зустрічей. Ніна подякувала Валентинові, і вони вдвох понесли сумку. Поки вони йшли, Ніна запитала Валентину про її постійну енергію і про те, звідки вона черпає сили. Валентина пояснила, що гуляє містом, щоб підтримувати гарний настрій та здо ров’я. Ніна була здивована та засумнівалась у ефективності ходьби, але Валентина порадила їй спробувати. Дійшовши до автобусної зупинки, вони сіли та продовжили свою розмову.
Валентина вмовила Ніну погуляти з нею тиждень, і вони вдвох щодня ходили гуляти сусідніми дворами. Якось Валентина повела Ніну до міського парку, і вперше за багато років Ніна насолодилася природою. Вона навіть не знала, що в місті є такі чудові місця. Валентина вмовляла Ніну продовжувати в тому ж темпі, і невдовзі вона почала гуляти вже одна і слухати книги у навушниках. Валентина та Ніна щонеділі разом ходили на прогулянки до лісу. А рік потому сусідки вирушили на гірський курорт! Здоров’я обох жінок покращало, і відтепер вони щотижня насолоджувалися спільними прогулянками. Підтримка та ентузіазм Валентини доnомогли Ніні подолати лінощі та суттєво покращити своє здо ров’я.
