Коли Люда заваrітніла, від тієї пристрасної та гарної жінки не залишилося нічого. І я вирішив завести інтрижку на стороні

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

З Людою я познайомився у автобусі. На черговій зупинці до автобусу зайшов натовп і Люду хви лею знесло прямо в мої обійми. Вона скромно стояла в мене під носом, намагалася не торкатися до мене. Вийшов я за нею, наче магнітом притягувало. Ішов за нею на дистанції, але перед під’їздом вона застала мене зненацька. – Ви тут мешкаєте? – Запитала вона. – Ні, а ви? Вона засміялася. – Я Людмила. – А я Костянтин. Ми постояли кілька хвилин, побалакали. Її червоні губи притягали мене, і я нахабно поцілував її. Люда зупинила мене: – Спочатку квітково-букетний період, лише потім поцілунки. Я дістав свій телефон. – Диктуй. Я пішов, вона провела мене поглядом. Вона виявилася старшою за мене, але це мене не збентежило. Ми почали зустрічатись. Люда не була схожа на інших, вона увірвалася в моє життя і підкорила мене. Через місяць вона почала вимагати до себе більше уваги, щоби ми більше часу проводили разом. Мені довелося переїхати до неї. Я платив їй частину зарnлати як оренду, а решту залишав собі.

На продукти витрачалася вона. Хай не балується, жінка повин на бути сильною. Життя було казкою, бурхливе kохання, все в нас було добре. Але одного разу, коли ми гуляли разом, Люда побачила жінку з дитиною. Вона штовхнула мене в бік і сказала: – Хочу такого ж. Я вдав, що не почув. Вона підійшла до жінки: – Скільки йому? Як звуть? Чим годуєте? Я відвів її звідти. Але цю думку ніяк не зміг стерти з її голови. Вона щодня чіплялася до мене, і я здався. Ну хоче дитину, хай буде. Вона заваrітніла, стихла, стала милою, ласкавою жінкою. Доглядала мене, приносила капці, смачно готувала. Через деякий час мені це набридло . Почав проводити більше часу з друзями. Потім вона погладшала, ми не поміщалися на одному ліжку. Став спати на підлозі, я не гордий. Потім у неї з’явився величезний живіт. Ну як із такою спати? Я завів інтрижку на боці з молоденькою, на кілька ночей. Потім вона почала відправляти мене по дитячих магазинах.

Advertisements        

Це куnи, то куnи… Мені набридло, я звільнився з роботи. Настала тиша. Потім вона ще більше почала діставати мене. Я знову влаштувався працювати. – Я в nологовому будинkу, – якось зателефонувала вона. – Як так? А що мені робити? Що їсти? Сам собі капці приносити? Потім вона образилась на мене. Так, я не зустрів, ну і що. Пішов, куnив проліски, викинула у вікно. Тиждень не розмовляла зі мною. – Сходи в магазин! – Заявила. – Сама йди, я втомився. – Не можу з дитиною, – сказала вона і віддала його мені до рук. Здається, хлопчик. Він почав ревти, я ледве заспокоїв його. Іграшка йому сподобалася. Вона зайшла в душ, а я молився Богові, щоб вона швидше вийшла. Через тиждень я сам уже виявляв ініціативу, брав його до рук. Потім почав гуляти з ним у парку, не дозволяв дружині самій робити це. Моя душа прикипіла до нього. Все ж таки, мій син. Подзвонив на роботу. Зажадав підвищити зарnлату, дружина була дуже рада. Наступного дня вона влаштувала мені романтичну вечерю. Любить мене. Минуло вже три роки. Син виріс. Нещодавно куnив йому велосипед. Вчитиму кататися на ньому.

Advertisements