Мій чоловік вже півроку не працює. Я щовечора приходжу додому і замість того, щоб після важкого дня відпочити, починаю готувати обід для завтрашнього дня, в той час, як Олег лежить на дивані і нічого не робить. Не шукає роботу і навіть не намагається полагодити вікна, з яких вже місяць дме холодний вітер. Коли заходить питання про заробіток, він відповідає, що часу немає шукати роботу.
Навіть не знаю, на що він витрачає свій дороrоцін ний час. Сьогодні повинна була прийти в гості сестра чоловіка. Цього не вистачало… ліфт не працював, сусід доnоміг мені підняти важкі пакети додому. Поки ми піднімалися, я розповіла йому про те, що у нас зламані вікна і для того, щоб полагодити, необхідний ключ. Сусід тут же приніс мені його. Олена привіталася і з на хабством запитала: “Що ми з братиком будемо їсти?» Я сказала, що будуть їсти те, що лежить в холодильнику; зовиця сказала, що там порожньо. У мене не було сил, сkандал влаштовувати не хотілося, вона все одно не зрозуміє, що лізти в чужі каструлі непристойно.
Чоловік помітив ключ і був здивований. А я сказала, щоб він знайшов 5 хвилин у своєму щільному графіку, який складається з їжі і телевізора, і полагодив вже ці вікна. Через пару днів я повернула ключ сусідові. Він запропонував мені каву, я не відмовилася. Анатолій виявився nсихологом – як я і припускала. Я розповіла сусідові свою важку життєву ситуацію і хотіла почути пораду. Анатолій сказав, що мені самій потрібно щось міняти, адже дорослого чоловіка змінити неможливо. Йому подобається таке життя, він звик нічого не робити. Я подякувала сусідові за розмову і через тиждень подала на роз лучення. У мене з’явився вільний час, тепер я не проводила щовечір перед плитою. Ледачий чоловік і його нахабна сестра нарешті зникли з мого життя. Сусідові я дуже вдячна, ми з ним іноді п’ємо каву разом і розмовляємо про життя.
