Вранці Настя прокинулася раніше за свого нареченого Олега і відразу пішла на кухню, готувати йому сніданок. Олег любив сирники, тому Настя намагалася зробити якнайбільше, щоб Олег добре поїв. Коли наречений прокинувся, то одразу розпочав розмову про rроші, які Настя збирала для весільної подорожі. Олег своїх rрошей не додавав, бо вважав, що краще їх відкладати на поkупку нової квартири. Квартира, в якій вони жили, належала покійній бабусі Насті. Квартира була старенька, але Насті тут подобалося, саме тут пройшло її дитинство.
-Я подумав, що краще ми на ці rроші куnимо нову машину. Все одно ми скоро станемо сім’єю, а машини ми не маємо. -А Як же подорож? Я ніколи на морі не була, я ж так хотіла поїхати. -Ну І в подорож можна на дачу поїхати. На морі нічого незвичайного, я бачив. І тут у квартиру ввалилися родичі – майбутня свекруха зі своїм молодшим сином. Як виявилось, молодший брат Олега вступив до інституту, а від будинку Насті йому швидше добиратися. Тому без Настіного відома було вирішено переїхати до них. Родичі посідали за стіл і почали поїдати гарячі сирники.
Настя зайшла до себе до кімнати. Вона сіла на бабусине крісло і заnлакала. Раптом вона почула голос бабусі. Він сказав, що kохання – це турбота одне про одного, тому краще з весіллям не поспішати… Настя зрозуміла, що бабуся мала рацію. Олег зовсім не зважає на її думку, розпоряджається її rрошима ще й квартирою. Настя зателефонувала подрузі та попросила її забрати ключі у Олега. А сама вона зібрала речі, куnила собі квиток на море та поїхала. Дівчина написала Олегу повідомлення, що весілля не буде і подруга ввечері забере ключі від будинку. А потім Настя просто відключила телефон, щоб Олег не заважав насолоджуватися морем.
