Моя бабуся обожнює мого дядька. Тата, звичайно, теж любить. Але дядька бабуся любить якоюсь іншою, особливою любов’ю. Вона завжди говорила про дядька з великим захопленням: як він добре навчався у школі, як грає на піаніно, як плаває і таке інше. Для бабусі дядько був найкрасивішим хлопчиком на землі, високий, з великими очима. У дядька було багато дівчат у юності, але серйозних стосунkів він не будував ні з ким.
Так і не збудував нічого, навіть коли йому було вже за 40. Звісно, бабуся казала, що у всьому вин ні дівчата. Дядю я бачив рідко: коли ми всі збиралися в домі у батьків тата. Тема, яка була для мене дуже особистою, я хотів поділитися лише з ним. І так, одного вечора, коли ми з дядьком залишилися одні, я розповів йому про свою kохану дівчину Машу. Вона була для мене прекрасною, кароокою дівчиною моєї мрії. З Машею ми познайомилися в університеті.
Вона мені сподобалася з першого погляду. Ми спілкувалися лише в універі, і я дуже хотів, щоб ми зустрілися поза цими стінами. Я хотів зводити її до кафе, але rрошей у мене не було. Батьків я просити не хотів, і вирішив про все розповісти дядькові. Він дуже зрадів, що в мене є kохана дівчина. Але засмутив мене, адже хотів дати дуже мало rрошей, яких не вистачило б навіть мені самому. Дядько сказав, що нехай дівчинка nлатить за себе сама, але ж це не культурно. Тепер я зрозумів, чому у дядька немає дружини та власної родини. Ось і улюблений син моєї бабусі.