Ми з чоловіком завжди раціонально ставилися до грошей, незважаючи на те, що обіймали відмінні керівні посади в одній компанії. Ми ніколи не наважувалися на такий крок, як покупка автомобіля, знаючи, які величезні витрати з цим можуть бути пов’язані. Але він нам насправді був дуже потрібен. На щастя, моя подруга, яка мешкає в сусідньому під’їзді, куnила машину. Я спитала її, чи можу я бути її частим пасажиром, і вона не відмовила. Стало набагато зручніше діставатися роботи, особливо в годину пік.
Якось мій чоловік поїхав із нами на роботу, і ми всі разом почали їздити на машині подруги вранці, а іноді й поверталися разом. Пізніше ми вже навіть доньку водили до дитячого садка. Подруга, здавалося, була не проти цієї ситуації, тож я думала, що все гаразд. Незабаром я помітила, що вона почала їздити без нас на роботу, і нам доводилося шукати інший шлях туди. Коли я спитала її про це, вона сказала: – Мені набридло бути халявним таксистом для всієї вашої родини. Одна справа підвозити вас час від часу, а інша справа, коли ви навіть не думаєте бути акуратнішими з дитиною в машині.
Мені довелося витра тити багато грошей, щоб навести лад після наших ранкових поїздок. Я була приголомшена її відповіддю. Ми були друзями, і я не могла повірити, що вона може бути такою дріб’язковою. Я сказала тоді подрузі: – Якби я була на твоєму місці, я б ніколи не висувала таких претензій своїй найкращій подрузі. Її відповідь вразила мене: – Ти спочатку купи машину, важко заробляючи і економлячи на всьому, а потім розповідай мені про дрібниці! Ми nосварилися, і я досі не можу повірити, що подруга так вчинила зі мною.