У баби Раї був великий город, вона пропрацювала на ньому все своє життя і дуже пишалася. Сусідний будиночок пустував довгий час, а навесні там оселилися нові мешканці. Вони були міста, і тут же розпочали ремонт за якимсь сучасним проектом. Насамперед сусіди прибрали всі кущі та грядки. Сам будинок вони особливо не чіпали, тому що він був міцний і надійний, тільки всередині зробили косметичний ремонт. Натомість над ділянкою довго працювали. Коли все було готове, вони покликали бабу Раю у гості.
Сусіди були милою на перший погляд сім’єю – мама Оля, батько Сергій та син п’ятирічний Вадим. Прийшла баба Рая до них і здивувалася: ні грядок, ні рослин, ні теплиці. -Це у нас сучасний дизайн. Тут зона барбекю, ось басейн, – почала розповідати Оля. Їхня територія була чиста, все вкрите газоном, лише кілька клумб із квітами біля будинку. -Ми думаємо, що на дачу треба приїжджати щоб відпочивати, а не горбатитися та працювати, – підтримав розповідь Ольги чоловік. -Може, ви маєте рацію, – відповіла баба Рая. Сама баба Рая продовжила цілими днями працювати у своєму городі. І ось встиг перший урожай.
У неї виросла така велика полуниця, ще й малина була, а смородина-просто казка. Вадим розкуштував ягідку у баби Раї і став приходити майже кожен день. Бабі Раї було, з одного боку, шкода хлопчика, всім дітям ягідки подобаються. Але, з іншого боку, у неї незабаром онуки мають приїхати, їм теж треба залишити ягідку. Баба Рая почала давати хлопцеві по кілька штучок. Він став обурюватися, мовляв, мало даєш. Якось баба Рая почула, як Ольга розмовляє з кимось і в розмові згадала її ім’я. -Та ця бабуся така жа дібна … не дає дитині ягід, зовсім вже. Наступного разу Вадим прийшов до мами і сказав, що баба Раю більше взагалі ягід не даватиме. -Вона сказала, нехай твої батьки на ринку куnують, раз не вміють цінувати чужу працю і називають жадібною. З того часу ніхто з родини не турбував бабусю Раю.
