З 16 років я сама себе забезпечувала, залишивши батьків для навчання у місті. Спочатку я ображалася на них за те, що вони не допомагають матеріально, але зараз я ціную те, що вони навчили мене відповідальності. Я поєднувала роботу та навчання, навчилася економити та цінувала кожну зароблену копійку. Після закінчення навчання я вирішила не платити за оренду житла і натомість вклала гроші у власний будинок.
Здобувши хорошу роботу, я взяла в іпотеку квартиру і працювала не покладаючи рук, заробивши підвищення завдяки своїй цілеспрямованості. Я познайомилася з Остапом, коли в мене вже була своя квартира і пристойна зарплата. Незважаючи на його меншу зарплатню, я не бачила проблем, сподіваючись, що мій успіх буде мотивувати його. Однак, він задовольнявся тим, що покладався на мене… Ми все-таки побралися, і через рік у нас народився син. Материнство пом’якшило мене, але декретні виплати були недостатніми, а зарплата Остапа ледь покривала наші мінімальні потреби. А потім я дізналася, що він щомісяця віддає значну суму своїй матері, що викликало найсильнішу напругу. Коли я зажадала пояснень, він лише пообіцяв попросити мати знайти роботу.
Але натомість свекруха влаштувала скандал, звинувативши мене в тому, що я використовую її сина заради грошей. Щодо мене, то я відстоювала свою незалежність, заявляючи, що підтримую його, а не навпаки. Мати Остапа дійшла до того, що запропонувала мені повернутися на роботу, поки вона доглядатиме нашу дитину за певну плату, але я відмовилася. Піддавшись тиску, Остап став на її бік, пригрозивши піти, якщо я не вибачуся. У результаті вони пішли разом. Я вирішила ростити і утримувати дитину одна, звільнившись від обтяжливого чоловіка та жадібної свекрухи.
