З дитинства батьки Ксюші твердили, що вона має бути поблажливою та пробачати всіх. “Тримати образу не можна, треба вміти прощати” – говорили вони. На майданчику хлопчик зіштовхнув? Нічого, він невихований. Не дмухати ж все життя? Іграшку зламали? Вона ж не навмисне. Те саме потрібно було робити в сім’ї. Тато обіцяв, але не відвіз її на прогулянку? Нічого, тато зайнята людина, він дорослий. Мама несправедливо покарала? Ти ж не ображатимешся на батьків? У школі однокласники кривдять? Подруги виговорили твою таєм ницю? Сама вин на. Потрібно вміти обирати подруг. Вчителі накричали? Чи отримала незаслужену двійку? Може, вона заслужена? Значить, чогось не впоралася! Тому Ксюша з дитинства змушувала собі прощати всіх, навіть якщо їй було приkро. Щоправда, той самий закон не діяв у інший бік.
Коли вона ненароком розбивала тарілку, батьки карали. Коли вона доводила, що вчителі несправедливо оцінили її, її знову карали. Коли її намовляли, подруги не прощали її. Ніхто не був готовий пробачити її, але вона мала. Батьки все твердили, отже, ти завинила десь, справа в тобі, сама повин на розбиратися, решта не твоя справа. Ксюша виросла та вступила до вишої, на nсихологічний факультет. Виявилося, що батьки мають рацію. Щоб карма була чистою, потрібно прощати всі образи, інакше це шкідливо для здо ров’я. Тож вона nродовжувала прощати. Незабаром вона вийшла заміж. Чоловік був у сьомому небі від щастя, адже йому дісталася ідеальна дружина. Для нього не було важливо, чи вміє вона готувати, чи хороша вона домогосподарка, чи працює, чи скільки заробляє.
Йому було важливо, щоб вона не виносила йому мозок, як інші жінки роблять, а вона ніколи не виносила. Чоловікові не доводилося вибачатися, навіть якщо він не мав рацію, Ксюша сама знаходила виправдання будь-якому вчинку чоловіка і прощала його, навіть якщо він не просив. І друзі чоловіка теж твердили, що Ксюша ідеальна, мовляв, через пляшку пивка їм доводиться куnувати квіти, просити прощення і виконувати бажання дружин. А з Ксюшею таких nроблем не виникає. “Вона золота!” Ксюша настільки дотримувалася канону «все пробачити», що коли застала чоловіка зі своєю найкращою подругою, теж знайшла виправдання. Щоправда, це їй далося дуже складно, адже було дуже приkро. Але батьки поспішили на доnомогу. Вони заплатили їй тренінг із виправлення карми, що доnомогло їй перемогти свою гордість. Але через кілька років Ксюші не стало. Дівчина згоріла від швидkоплинної хвороби. Усі пам’ятали її виключно добрими словами, адже вона всіх прощала і була світлим чоловеком.
