Олена часто висловлювала своє невдоволення частими візитами свекрухи до її чоловіка Михайла. Вона звинувачувала її в тому, що та втручається в її роботу та особисте життя під виглядом допомоги. Михайло, відчуваючи себе зобов’язаним матері за купівлю їхньої квартири, завжди захищав її, стверджуючи, що вона має право на візити. Олена, остаточно втомившись від цієї ситуації та засмучена їхніми фінансовими труднощами, запропонувала Михайлу знайти роботу на неповний робочий день.
Вона відчувала себе обтяженою роботою в Інтернеті і турботою про близнюків, і при цьому змушена була терпіти присутність свекрухи, що втручалася. Минали тижні, а проблема все не давала спокою. У вихідні Михайло та його мати сиділи і дивилися телевізор, а Олена прибирала, готувала та доглядала дітей. Олена почувала себе пригніченою цією ситуацією, що змусило її поговорити з чоловіком про нестачу відпочинку. Розмова прийняла драматичний оборот, коли Михайло висловив сумнів у тому, що він є батьком їхніх близнюків. Це жахливе одкровення змусило Олену подати на розлучення та аліменти, а Михайло, підбурюваний матір’ю, оскаржив рішення на підставі спірного батьківства.
Однак у результаті було встановлено, що діти справді його, внаслідок чого він став платити аліменти та втратив зв’язок з Оленою. Через три роки Олену несподівано відвідала колишня свекруха, яка прийшла повідомити про народження дитини у молодшого сина і про рішення віддати квартиру Михайла молодій сім’ї. Свекруха також попросила віддати їй малий одяг близнюків для нового онука, на що Олена відповіла рішучою відмовою. Свекруха поїхала, а її стосунки з колишньою невісткою так і залишились натягнутими.
