Будучи вдовою, я завжди сподівалася, що мій єдиний син Богдан буде поруч зі мною в старості. Але натомість він став для мене джерелом вічних проблем. Коли 16 років тому Богдан одружився з Наталкою, я була буквально в захваті, бо вона мені дуже подобалася. У них було двоє дітей, і Наталя була чудовою господинею, дбайливою матір’ю та чудовою людиною. Ми дуже добре ладнали, і вона називала мене “мамою”. Однак після 10 років шлюбу та народження 2 моїх онуків Богдан розлучився з Наталією та одружився з Галиною, яка мені зовсім не подобалася.
Богдан сказав мені, що це його вибір, і я маю його прийняти. Галина та Богдан разом уже майже шість років, у них двоє дітей. Але Наталя та два її сини, мої онуки, теж живуть у нашому селі, і я бачу, що їм важко. Богдан не хоче, щоб я допомагала Наталі, але я роблю це потай. Я вже не впізнаю свого сина та вважаю, що Галина погано на нього впливає. Хоча ми з Богданом маємо будинок порівну, він вважає себе повноцінним господарем. Я не маю вибору в цьому плані, окрім як приймати всі рішення сина, навіть якщо вони мені не дуже подобаються.
Син Наталі сплачує невеликі аліменти на їхніх дітей, але цього недостатньо. Галина забороняє Богдану давати більше, але я вирішила негласно допомагати першій невістці та онукам. Я купую продукти на одну суму, але говорю Богданові вдвічі більше, щоб він не почав підозрювати, куди я витрачаю гроші. Коли син на роботі, я йду до Наталі та віддаю їй «зайві» гроші. Спочатку Наталя відмовлялася від грошей, бо боялася, що я буду мати проблеми з Богданом. Але я переконала її, що це справедливо, тому що я допомагаю своїм онукам, і якщо їхній батько забуває про них, то бабуся має про них піклуватися ще більше. Я знаю, що йду на ризик, але я впевнена, що роблю правильно. Наталі потрібна допомога у вихованні дітей, і я хочу бути поряд з ними. Якщо Богдан дізнається, я не знаю, що я йому скажу, але я розберусь із цим тоді.
