Наталія була повністю впевнена в невірності Віктора. Це був не випадковий промах, а постійна зрада, яка гризла її душу. Спочатку це були просто підозри, але одного разу вона побачила їх у кафе. На відміну від героїв кіно, Наталя не зібрала речі і не втекла від чоловіка, і навіть не вигнала його. Вона була замкнена у своєму житті протягом сорока років, з двома дітьми, іпотекою та чоловіком, який був їхнім головним годувальником. Колись у Наталі були амбіції стати юристом.
Вона закінчила інститут, розпочала стажування, а потім стався побут. Вона вийшла заміж, народила дітей і врешті-решт влаштувалася секретарем до суду. Життя йшло своєю чергою, діти виросли в підлітків, Віктор постійно повертався додому пізно – і Наталя опинилася на самоті. Якось вона зустріла свою колишню однокласницю Маринку, яка так і не вийшла заміж, але її кар’єра процвітала. Яскраве життя Марини викликало у Наталі почуття заздрощів, що змусило її кинути роботу і почати нову в юридичній фірмі як стажер. Незважаючи на зміни, домашня рутина тривала. Але Наталя була настільки виснажена новою роботою, що в неї не було ні часу, ні сил, ні бажання на те, щоб поринути у смуток чи депресію. Якось Віктор побачив у кафе Наталю та Маринку, які весело сміялися: її щастя різко контрастувало з похмурою жінкою, з якою він жив.
У цей момент щось у ньому клацнуло. Наступного дня він спитав Наталю про її нову роботу, але вона безтурботно відмахнулася і пішла. Відкриття, що його дружина має своє життя, залишило Віктора збентеженим. Він спробував знову поговорити з нею, але нова впевненість Наталії була страшною. Вона зізналася про свою роботу в юридичній фірмі та про те, що знала про його зради. Але найбільше Віктора вразила її байдужість до його зради. Світ Віктора перекинувся з ніг на голову. Його дружина не тільки знала про його невірність, а й, здавалося, не дбала про це. Вона перетворилася на веселу, незалежну жінку, яка живе на свій розсуд. Якось уночі він виявив, що двері спальні зачинені зсередини, і йому довелося спати в коридорі. З того часу він почав зустрічати Наталю з роботи щовечора, побоюючись, що вона може знайти собі коханця.