Влітку я вирішила повернутися на батьківщину з Праги разом зі своїми дітьми, тому що жити в чужій країні ставало дедалі важче. Мої діти су мували за домом, а ме дична та освітня системи в Чехії були не на належному рівні. Тому ми вирішили повернутись. Ми мешкаємо у столиці, у двокімнатній квартирі, у той час як мої батьки живуть у селі в області, а родичі – неподалік у своїй трикімнатній квартирі.
Після нашого повернення моя свекруха зайшла до нас через годину після того, як ми приїхали. Вона була схвильована, побачивши своїх онуків, і тепло привітала мене з прибуттям. Однак її поведінка в якийсь момент змінилася, і вона пішла, не повечерявши з нами, що було незвичайно для неї, оскільки вона завжди була дружелюбною і привітною .
Я була спантеличена і попросила свого чоловіка поцікавитися причиною її раптового відходу. Як виявилося, вона була засмучена тим, що я не привезла їй подарунки, хоча вона завжди привозить нам дорогі гостинці, коли повертається з-за кордону. Я був приголомшена, тому що не подумала про подарунки, будучи з двома дітьми та кількома важкими сумками. З того часу моя свекруха не дзвонила і не відвідувала нас, і я не впевнена, що ми колись помиримося. Чи маю я вибачатися, навіть якщо не почуваюся винною?
