Віра не придала значення сну, в якому їй наснився чоловік на ім’я Григорій. Але яким було її здивування, коли незабаром у неї з’явився новий сусід – Григорій.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Минуло п’ять років з того фатального дня, коли Віра отримала звістку про смерть свого чоловіка Степана. Віра відчувала, що втратила частину себе, але її сини-близнюки, Артем та Андрій, давали їй сили жити далі. Нині їм по шістнадцять років, а коли помер їхній батько, їм було лише одинадцять. Якось Віра завела машину та поїхала до супермаркету до міста. У її селі не все можна було купити у магазинах. Завтра був день народження Степана. Вона вкотре збирала родичів та друзів, щоби згадати його.

 

Advertisements        

Те, що в цей день усі були разом, ніби поділяли її горе, приносило певну втіху. Віра часто згадувала свого коханого чоловіка, і іноді їй снилося, що він живий та щасливий. За дванадцять років спільного життя вони пережили стільки хорошого… Сінокісна пора в селі була для них дуже особливою. Степанові дуже подобалося косити траву рано-вранці, коли ще не зійшла роса. Вони брали дітей у гості до батьків Степана до сусіднього села, а вранці Віра та Степан гуляли, насолоджуючись красою полів, лісів та річок. Віра дбайливо зберігала спогади про їхнє спільне життя в селі. Степан сам запропонував їм переїхати туди, подалі від міста, та збудувати свій будинок. Віра добре пристосувалася до сільського життя, оскільки виросла у схожій обстановці.

 

Трагедія сталася, коли Степан загинув унаслідок нещасного випадку. Віра була вражена, але довкола неї зібралася вся сільська громада. Якось уночі Вірі наснився сон, у якому з’явився чоловік на ім’я Григорій і втішив її. Прокинувшись, вона зрозуміла, що це був лише сон, але не могла позбутися відчуття спокою, яке він їй приніс. Життя тривало, і зрештою в селі з’явився новий сусід – якого звали Григорієм . Він був доброю і чуйною людиною, і Віра відчула, що її тягне до нього, що між ними є якийсь зв’язок. Минав час, Віра та Григорій ставали дедалі ближче. Її сини прийняли його як члена своєї сім’ї, і Віра набула з ним щастя. Сон, що їй наснився, так і залишився загадкою. Але Степан їй більше не снився. Віра навчилася приймати своє нове життя і цінувати кохання та підтримку, яку вона отримувала від рідних та близьких.

Advertisements