Одного разу син Сергій сказав матері, що їде з села до міста, бо в цій глушині немає роботи і він втомився сидіти без діла. Днями раніше він посварився зі своєю дівчиною Марією, і більше не хоче бути тягарем для своєї матері через своє фі нансове становище. Наталя, мати Сергія, була засмучена звісткою про від’їзд свого сина, але розуміла його потребу у кращому житті. І ось уже 6 місяців Наталя була одна. Вона згадувала про чоловіка та сина, і ледве стримувала сльози.
Саме в цей момент Марія зненацька з’явилася на порозі її будинку з пакетом, nлакала та просила її про доnомогу. Виявилося, що мати Марії вигнала її та сина Андрійку з дому, і тепер їй нема куди йти. Наталія запропонувала дати притулок для неї та рідного онука… Через місяць Сергій зателефонував і попросив свою матір відвідати Марію і дізнатися, як у неї справи. Сергій все ще відчував, що любить Марію та хоче бути з нею. Через півтора місяці він повернувся додому і зробив пропозицію Марії.
Наталя з радістю дала своє благословення, і через три місяці Сергій та Марія пов’язали себе узами шлюбу. Наталя була вже бабусею Андрійки, а згодом стала ще й бабусею внучки Наталки, названої на її честь. Більше того, Сергій знайшов роботу у своєму селі, а згодом відкрив свою власну справу. Сім’я прожила з Наталею ще кілька років, перш ніж переїхати на сусідню вулицю. Вони помирилися і з матір’ю Марії, і з того часу жили довго і щасливо. Життя Наталії більше ніколи не було самотнім, і вона ще довгі роки насолоджувалося суспільством своїх онуків.
