Я дружу з Олесею багато років, і ми проводимо багато часу разом. У нас міцний зв’язок, і ми завжди можемо покластися один на одного. Але зараз Олеся переживає важкі часи у своїй сім’ї, і я почуваюся безпорадною та марною в цій ситуації. Олеся та її чоловік Руслан збирали гроші, щоб куnити квартиру в kредит. А незабаром вони дізналися, що чекають на дитину.
Олеся народила сина і пішла у деkретну відпустку, тоді як Руслан працював, щоб утримувати родину. На жаль, Руслан втра тив роботу, і вони важко зводили кінці з кінцями. Руслан влаштовувався на тимчасову роботу з неповною зайнятістю, замість того, щоб активно шукати роботу. Олеся намагалася скоротити витра ти та жити економно, але їхні фі нанси продовжували скорочуватися. Батьки Руслана приносили їм додому продукти, через що Олеся почувала себе ніяково.
Вона вважала, що батьки не зобов’язані утримувати свого дорослого сина та його сім’ю. Але Руслан продовжував приносити на кухню свійські страви своєї матері, а Олеся більше не могла терпіти цю ситуацію. Якось вона пішла від Руслана і повернулася до своїх батьків. Це рішення обурило батьків Руслана, які не розуміли, чому Олеся так вчинила. Подруга вважає, що Руслану самому потрібно міцно стояти на ногах і робити все можливе, щоб утримувати свою родину, не покладаючись на батьків. Інакше яким прикладом він буде для свого сина?
