Я думав, що моя дружина завжди була розумною і нормальною людиною, поки вона не показала своє справжнє обличчя в найкритичніший момент нашого життя. Ми були одружені тридцять років, і між нами ніколи не було жодних сварок чи розбіжностей. У мене була висока посада у державній адміністрації, а Тамара була шкільним бібліотекарем.
Наближалася тридцята річниця нашого весілля, і ми вирішили відсвяткувати її вдома з деякими моїми колегами та друзями з регіональної ради. Я сказав Тамарі, що немає необхідності складати спеціальне меню, але вона наполягла на приготуванні деяких страв, які я терпіти не міг: печінковий пиріг, варений язик та кров’яна ковбаса. Коли я запротестував, вона нагадала мені, що до нас приїжджають високопоставлені гості. Я був спантеличений її ставленням і спробував з’ясувати, в чому причина її поведінки, і в результаті ми вперше за довгий час серйозно nосварилися і розійшлися по різних кімнатах.
Щоб не залишитися голодним, я пішов до супермаркету та куnив трохи готової їжі. Коли я прийшов додому і розставив тарілки, Тамара засмутилася і потягла за скатертину, внаслідок чого всі тарілки впали на підлогу. Потім вона сказала мені, що нічого не готуватиме. Невдовзі я вибачився перед своїми колегами і повів їх у ресторан. Коли я повернувся додому, мої речі стояли на порозі, і Тамара сказала мені, що подає на роз лучення. Я завжди ставився до неї як до принцеси, але все, що я отримав натомість – це сором і безчестя.