У нашій сім’ї шестеро дітей, що дуже примітно, з огляду на те, що я була ваrітна всього три рази. В результаті перших двох ваrітностей наро дилися дівчата-близнюки, і, незважаючи на наше з чоловіком бажання мати сина, під час третьої ваrітності у нас знову наро дилася ще одна дівчинка. Проте наша сім’я несподівано поповнилася, коли я наро дилася дівчинку того ж дня, коли інша незнайома жінка наро дила хлопчика.
Породілля відразу ж написала заяву про відмову, і завідувач відділення запропонував мені допомогти хлопчику, щоб він не опинився у дитячому будинkу. Ми з чоловіком погодилися забрати хлопчика додому і все життя протримали історію його народ ження в сеkреті від наших родичів, пояснивши всім, що він ховався за спиною сестри під час процедур УЗ Д.
Ми виховали його як рідного сина, що принесло нам лише радість і безмежне щастя. Ми ніколи не шкодували про наше рішення. Тепер у нас велика та щаслива родина, і наші молодші діти, Марта та Дем’ян, нещодавно відсвяткували своє 5-річчя. Ми однаково любимо всіх наших дітей та вдячні долі за несподіване поповнення у нашій родині.
