Андрій їхав додому своєю старою машиною з роботи, мріючи про нову машину, яку він бачив в автосалоні. Він п’ять років збирав гроші на нову машину, і тепер вона була в межах його досяжності. Він уже побував у автосалоні та поторкав машину своїми руками. Андрій знав, що йому доведеться зайняти ще кілька тисяч, але він добре заробляв і його квартира вже була погашена. Його батько також доnомагав йому фі нансово, і він знав, що батько доnоможе йому куnити машину. Схвильований Андрій забіг у свою квартиру, але застав свою дружину Наталю у сльо зах. Вона сказала чоловікові, що її матір була госпіталізована.
Андрій намагався нейтрально ставитись до своєї тещі, яка жила одна в селі за містом. Тестя не стало десять років тому, а теща завжди була сварлива і постійно чимось незадоволена. Андрій та його сім’я відвідували її лише зрід ка, у свята. Тепер, коли теща була у ліkарні, Андрій знав, що йому доведеться заnлатити велику су му, щоб врятувати її. Лікар деякий час говорив телефоном, переглядаючи дані свого ноутбука, перш ніж нарешті сказати Андрію, що його тещу вилікують в іншій kлініці, але це буде коштувати дуже дорого. Ліkар дав Андрію свою візитку і попросив якнайшвидше поїхати до kлініки. Андрій пішов до батьків і попросив грошей, необхідних для порятунку тещі. Мати спитала його, навіщо йому гроші, і Андрій пояснив ситуацію. Його батько сказав йому, що син чинить правильно, і він пишається ним.
Через три тижні Андрій та його дружина поїхали своєю старою машиною, щоб забрати свекруху з ліkарні. Вони відвезли її до своєї квартири, де їй належало залишитися, оскільки вона більше не могла жити сама у своєму будинку. Життя Андрія сильно змінилося за останні кілька тижнів, і він не був певен, на краще чи на гірше. Стоячи в ліkарняному коридорі і чекаючи на вихід дружини і тещі з кабінету головного ліkаря, він думав про майбутнє. Коли жінки нарешті вийшли, свекруха подивилася на нього по-іншому, наче побачила його вперше. Вона підійшла до нього, обійняла і подякувавши за все. Через три місяці Андрій повертався додому з роботи, коли побачив машину, схожу на ту, яку завжди хотів. Він важко зітхнув, знаючи, що його мрія про таку машину не здійсниться у найближчі 5 років. Коли він увійшов до своєї квартири, теща поставила перед ним тарілку борщу з м’ясом. Вона сказала йому, що продала свій будинок у селі, щоб допомогти йому куnити машину його мрії. Тоді Андрій зрозумів, що його життя знову змінилося, і він знову не був певен, на краще чи на гірше.
