Марії зателефонувала подруга Надія і повідомила, що має термінову справу. Марія запросила її до себе. Марія та Надія дружили все життя. Виросли вони в одному селі, ходили до одного класу, вони були нероз лучні. Навіть заkохалися в одного хлопця, але той віддав перевагу іншій, і вони обидві потім плакали через нього в подушечку. Потім Надія вирішила переїхати до міста. Знайшла собі там кавалера, вийшла заміж і залишилась у місті. Потім роз лучилася і ще раз вийшла заміж, а вийшовши на пенсію, вирішила повернутися до свого села і дожити свій вік там. А Марія одружилася з Ігорем і залишилася в селі. Наро дила сина та доньку.
Вони вже дорослі, мешкають у місті. Ігоря не стало три роки тому. Після цього Надія неодноразово намагалася побудувати сімейне щастя подруги, але Марія відмовлялася. Крім її чоловіка, їй ніхто ніколи не був потрібен. Але Надія не залишала своїх спроб. Її в селі навіть називали свахою, адже вона намагалася всім знайти пару, хоча вона сама була одна. Їй її прізвисько подобалося, і вона намагалася знайти подрузі чоловіка. Цього дня Надія прийшла до Марії із незвичайною історією. Вона розповіла про якогось Геннадія Петровича, у якого nомерла дружина. Після дружини залишилася величезна спадщина, і троє дітей розпочали війну між собою. А перший син взагалі не рідний Геннадію Петровичу. Він наро дився від першого шлюбу дружини. Отож він намагався відправити на той світ Геннадія Петровича, щоб прибрати до рук усе баrатство.
Марія не розуміла, до чого хилить подруга. Виявилося, що чоловіка треба сховати від сина, щоб він не зміг щось зробити. Але дім Надії був знайомий синові, а дім Марії ні. Марія погодилася дати притулок чоловікові і цим врятувати йому життя, як висловила подруга. Геннадій Петрович виявився дуже приємним чоловіком, вони добре проводили час. Навіть почали відчувати одне одного почуття. Марія не дозволяла йому виходити з дому, адже не хотіла, щоб щось сталося з ним. Він здивувався побоюванням Марії. А коли та сказала, що все про нього знає та розповіла історію Надії, Геннадій довго сміявся. Як виявилося, він має єдину доньку, яка жила закордоном. А йому Надія сказала, що Марію треба охороняти, і тому він прийшов до її дому. Вони довго розмовляли і сміялися того вечора. Вони обидва відмовлялися шукати собі пару, а Надія все так хитро влаштувала. Так уже двоє літніх людей отримали своє щастя. Але найбільше тріумфувала Надія. Вона всім розповідала цю історію, а наприкінці завжди додавала: – Так приємно зробити когось щасливим!
