Я був звичайнісінькою, щасливою дитиною з повноцінної родини. У мене була благополучна сім’я із середнім статком – люблячі мама та тато. Мій дитячий рай зруйнував один п’яний водій, який наїхав на машину батьків, коли вони поверталися додому після роботи. Виnадкова Д ТП забрала життя батька. Ми з мамою залишилися самі на білому світі.
Мамі довелося вийти на роботу у дві зміни, щоб забезпечити нас. Після цього я почав рідко її бачити. Вона переважно пропадала на роботі, приходила додому дуже втомлена і майже одразу лягала спати. Так тривало доти, коли вона познайомилася зі Степаном. Вона дуже полюбила дядька Степана, невдовзі ми почали жити разом.
Дядько Степан до мене добре ставився, я навіть почав називати його батьком. Мама тепер менше працювала і почала посміхатися. Два роки ми жили щасливо, а потім дядько Степан став прикладатися до чарки. Коли він пив, ставав нестерпним, грубив, матюкав, лаявся, потім і бити почав. Мама все терпіла. Мені було нестерпно бачити, як вона ходить у синцях. Останньою краплею стало те, що він уда рив мене в п’яному чаді, я тоді вдарився головою об шафу і знепритомнів. Після цього мама злякалася і вигнала дядька Стьопу. Дороrі жінки, ніколи не терпіть чоловіків, які п’ють, не травмуйте цим дітей!
