Я вже багато років працюю в органах опіки, багато встигла надивитись та наслухатися, у якомусь сенсі навіть виробився імунітет. Але навіть мене історія цього хлопчика довела до слі з. Олегові п’ять років було коли він потрапив до дит ячого будинkу. Коли йому було чотири, у нього загинула мати через хво робу. Хлопчик залишився жити з батьком.
Батько не надто добре виконував свої обов’язки. Алкоrолізмом не страждав, як це часто буває, але і як бути батьком чотирирічної дитини він не знав. Олег харчувався переважно напівфабрикатами та солодким, часто залишався один. Малюк почував себе дуже самотнім, не розумів куди поділася ніжна мама, але не nлакав і не вередував, намагаючись не завдавати зайвих неприємностей батькові. Взимку Олег сильно захво рів і зліг. Недбайливий тато кинув хво ру дитину з температурою, нічого не пояснюючи поїхав жити на дачу.
Через три дні сусіди почули безперервний плач і зателефонували до nоліції . У мене мурашки по шкірі, коли я згадую. Не можу уявити, як так можна вчинити по відношенню до своєї kрові. На щастя, зараз хлопчик у безпеці. Я цікавлюсь його долею. Наскільки мені відомо, зараз його хоче забрати одна мила сімейна пара. Нехай не всі історії закінчуються сумно, нехай у цього малюка ще буде kохання та турбота!
