Дружина моя п’ять років тому пішла на той світ, лишився я один із сином. Максимові вже було двадцять, коли її стало. Він закінчив коледж і влаштувався працювати за спеціальністю зубним техніком. Я був радий, що свій хліб він заробляє, сам ніколи у сина грошей не просив, задовольнявся й nенсією. Рік тому він оголосив, що одружується, мовляв, зустрів дівчину до душі.
Я був щиро радий, давно мріяв про онуків, але сина в цьому питанні не квапив. Коли я познайомився з невісткою, моя радість примножилася, бо Марія виявилася просто чудовою дівчиною. Про таку невістку можна лише мріяти: тиха, скромна, господарська, вихована. Я віддав усі свої нагромадження, щоб молоді весілля зіграли. Після одруження почали жити зі мною. Здавалося, що попереду тільки щастя та радість, але біда прийшла звідти, звідки не чекали – через півроку син став налягати на чарку. Не знаю, чому це все почалося, але підозрюю, що у нього nогані друзі з’явилися. Звісно, це й Маші зовсім не подобалося. Кому сподобається, що чоловік гульбанить?
Я якось не витри мав і почав повчати Максима: -Сину, ну не справа це. Скільки так може тривати? Ти б про дружину подумав. Він знову того дня повернувся п’яним. Мої повчання не сподобалися Максимові, він замахнувся, щоб вда рити. Те, що зробила Марія, мене вразило. Маленька, тендітна дівчина відтягла його і давай на нього кричати: -Та як ти смієш руку на батька піднімати, га? У тебе зовсім немає совісті чи що?! Ще один раз посмієш так зробити, і я роз лучуся! Від потрясіння навіть Макс протверезів і розгублено кивнув. -І пити кидай, бо я покажу тобі, де раки зимують! Я в цей момент тільки й думав, як мені з невісткою пощастило.
