Ми нещодавно переїхали до нової квартири. Переїзд – це захоплююча подія. Коробки та пакети всюди. Після роботи ми з чоловіком прибралися в новому будинку та розклали все по місцях. Розбираючи речі, я виявила свій старий щоденник, який ще вела в школі. На той час мені було одинадцять. Я не можу стверджувати, що була емоційним підлітком. Усі мої підліткові спалахи були лише слова. Жодних ухилень від своїх обов’язків, ніякого фарбування волосся і жодних бійок. Але я згадала про один страաний фрагмент у своїй біографії. Я навчалася у звичайній школі. Наш клас був досить добрим. Наша вчителька була чудовою. Ми були дружні, тому що вдавалося об’єднати нас усіх.
Але у 7 класі до нас приєдналася нова дівчинка. Я ії досі пам’ятаю, як вона виглядала. Вона була низькою та худою і була з баrатодітної родини. Вона носила одяг, який до неї явно носили її старші сестри. Успішність теж була не гарною. Вона не могла відповісти на жодне запитання, поставлене їй на уроці. Можливо, вона просто со ромилася відповідати, коли її викликали до дошки чи стягували з місця. Вона також мала дуже коротку зачіску. Маша виглядала переляканим маленьким горобцем і завжди відокремлювалася від інших учнів у класі. Не пам’ятаю, як усе почалося, але з Маші почали знущатися наші дівчатка.
Вони проходили повз неї і штовхали її плечем. А одного разу один із учнів поклав їй у волосся жуйку. Маша часто прогулювала уроки. Вчителі казали, що має лікарняні листи. Але мені здається, що вона просто боя лася йти до школи. Виявилося, у неї німецьке коріння і вона з родиною мала переїхати. На цьому її неприємності скінчилися. Мені було дуже со ромно, я відчувала себе вин ною за те, що нічого не зробила тоді. Я була така вин на, що не захистила її, коли їй було бол яче. Усвідомлення того, що ти могла припинити приниження, але нічого не зробила, було жа хливим. Звісно, минуло багато часу. З того часу я сильно змінилася і стала зовсім іншою людиною. Але мені щиро цікаво, чи змінилися мучителі Маші? Чи не шkодують вони про те, що зробили тоді? Я не знаю, як склалося її подальше життя. Але я хотіла б вибачитися за те, що мені не вистачило сміливості заступитися за неї. І якщо з’явиться можливість, я обов’язково перепрошую перед нею.
