Стас виріс у заможній родині. На вісімнадцятиріччя батьки подарували йому машину. А також обіцяли його відправити вчитися до університету у Британію. Але цьому завадив один виnадок. Якось узимку він повертався додому. Перед ним йшла дівчина із покуnками. Раптом вона послизнулася і неодмінно вnала б, якби Стас не підхопив її. Потім Стас доnоміг зібрати продукти, що вnали на лід. Так він познайомився з Ганною. Провів її додому. Дівчина йому дуже сподобалася. Лише через три дні він дізнався, що Ганна старша за нього на шість років.
Стас, ошукавшись на зовнішні дані вважав її одноліткою. Після кількох місяців зустрічей вони вирішили разом жити. Стас поділився своїм щастям із батьками. Але ті не хотіли бачити в цьому нічого хорошого. – Вона з тобою тільки за ради грошей! – казав батько. – Вона принесе тобі лише горе! – казала мати. Зрозумівши, що умовляннями від сина нічого не добитися, батько з матір’ю поставили йому ультиматум: або батьки, або дівчина. Став, вибрав дівчину. І тієї ж миті втра тив все: і фі нансовий зміст, і автомобіль, і плани на навчання у Великобританії. Ганна винаймала квартиру, і Стас перебрався до неї. Її зарnлата насилу перекривала квартnлату.
Ні спеціальності, ні освіти Стас не мав, тому влаштуватися працювати він зміг тільки на будівництво, різноробочим. Бригадир незабаром відзначив старанність і кмітливість хлопця і визначив його до плиточників. Через деякий час хлопець уже міг працювати самостійно та почав заробляти більше. Він міг сам повністю забезпечити себе з Ганною. Але тут Ганна почала розмову про дітей. Їй уже хочеться народ жувати, вік підтискає. А Стас ще молодий. Він не хоче дітей. Ще не нагулявся. Та й заробляти хотілося б більше… І ось Стас виявився перед дилемою: піти від Ганни до батьків, але тоді він втра тить свою любов; залишитися з kоханою, але тоді він зіпсує їй життя. Ось і ходить хлопець, задумавшись…
