Батьки Юлі мали неймовірну дачу. Вони вклали в неї всю душу, привозили цікаве насіння рідкісних рослин. Можна сказати, що на території звичайної дачі вони збудували ботанічний сад. Усі дерева так гармонійно виглядали на загальному тлі. Батьки ніколи не змушували Юлю працювати із землею, вони говорили, що у людини має само собою бажання з’явитися . І у Юлі воно було, разом з батьками вони робили дачу щороку ще кращєю. Коли у Юлі з’явився наречений Сашко, то вона насамперед привела його на дачу батьків. Сашко був вражений з перших хвилин, так йому подобалося там знаходиться .
Що після весілля вони з Юлею щовихідних приїжджали на дачу. Він сам доnoмагав Юлиним батькам висаджувати нові рослини. Минав час, у Юлі та Сашка вже наро дилося двоє дітей. І якось один за одним батьків Юлі не стало. Сашко вирішив, що варто їм переїхати на дачу, пожити там довше, так і зробили. А понтом зрозуміли, що місця замало. Все ж таки двоє дітей, а сама дача така маленька. Та й території вже стає обмаль, хотілося б розширити кордони. У цей час якраз сусіди на дачі продавали свою ділянку, тож вирішили запропонувати її Юлі з Сашком. Вони відразу куnили територію, були ще накопичення, так що почали добудовувати будинок прямо по середині кордону двох ділянок.
Коли все було готове, зробили ще басейн, майданчик для дітей. Здавалося б, що все, тепер заживуть ще краще, але сталося протилежне. Як тільки Саша та Юля приїжджали на дачу, то починали сва ритися з усіляких дрібниць, було просто нестерпно там перебувати. А діти взагалі відмовилися приїжджати на дачу, хоча умови там стали набаrато кращими. Якось мама Сашка приїхала до них, щоб подивитися, як діти ділянку розширили. Вона одразу запідозрила щось недобре і запитала, чи часто сва риться подружжя. -Мамо, від куди ти дізналася? Ми буквально щодня щось поділити не можемо, поки що тут. -Уся річ у тому, що є старе повір’я. На кордоні доріг чи перехресті нічого будувати не можна, бо гармонії в такому місці не буде. -Отже, доведеться будинок перебудовувати, – відповіла Юля.
