У мене є своя квартира, у мого чоловіка теж. Тому ми вирішили, що одну з квартир здаватимемо в оренду. Так як моя квартира була ближчою до центру, то квартиру чоловіка вирішили здати. І ось наші друзі Маша та Саша саме сказали, що шукають житло. Вони нам не чужі люди, знайомі давно. Ми були в них у гостях, усе було чисто та акуратно. У квартирі чоловіка ми якраз нещодавно зробили ремонт, тому хотілося б охайних мешканців. Маша та Саша ідеально підходили. Ми просто показали їм лічильники, розповіли, як перекривати пробки, і так по дрібниці побутовій. Договір вирішили не складати, все ж таки вони наші друзі, так віддали ключі і стали щомісяця справно отримувати свої гроші.
Ми думали, що в нас все добре, тільки через півроку нам зателефонувала зла сусідка чоловіка. -Це більше неможливо терпіти, я довго мовчала, сама робила зауваження вашим мешканцям, але їм, мабуть, все одно. -А що сталося? Вони галасують? -Жар туєте? М’яко сказано, мені набридло, що музика цілодобово репетує, ще дитина ночами бігає, тупає. Більше того, собака вранці виє. Це все було так див но, бо Маша і Саша не мали дітей, та й тварин теж. До того ж, у нас були вимоги, що з собаками не можна, бо у нас новий ремонт.
Вирішили самі все перевірити. Приїхали і справді, музика кричала на весь під’їзд. Двері нам відчинили зовсім чужі люди. У нас розпочався сkандал. Від kолишнього ремонту нічого не залишилося, фіранки пожовтіли, плінтуси були відбиті, шпалери розмалювала дитина, а собака допомогла огризти їх. У туалеті зламано бачок. І це тільки те, що на перший погляд нам кинулось в очі. Виявилося, що квартира була потрібна не самій Маші, а її сестрі. Вони довго не могли знайти житло, бо з дітьми та тваринами не скрізь приймають. Але мені здається, що зі всюди виганяли через шум. Ми посварилися з друзями, вигнали недолугих мешканців. Тепер боїмося комусь взагалі здавати квартиру, а то другий ремонт уже нема на що робити.
