Ми вирішили з чоловіком роз лучитися. Нас взагалі нічого більше не пов’язує, крім двох дітей. Старшому синові 9 років, молодшому 4 рочки. Все було б без nроблем, ми не стали сперечатися і кричати один на одного. Спокійно поговорили і разом прийшли до такого висновку. Романтичних почуттів не залишилося, а поки молоді можна і для себе пожити, можемо знову особисте життя влаштувати. Я як вийшла заміж, то сиділа весь час вдома. Я виховувала дітей, так що за всю іnотеку по квартирі nлатив чоловік.
У нас проста двушка в спальному районі, нічого шикарного, але все ж своя квартира. І ось постало питання, що з нею робити. Чоловік запропонував замість того, щоб ділити її між мною і ним, краще переписати квартиру на наших дітей. По суті, я ні коnійки в квартиру не вклала, але з дітьми в ній буду жити саме я, чоловік сказав, що буде знімати собі квартиру. Я думала, що це хороший варіант. Але зараз задумалася, а дійсно все так гладко, як мені здається? Адже, як тільки молодшому буде 18, то він в праві просто вигнати мене з квартири, адже я не маю на неї ніяких прав.
Подруга каже, що краще просто виховати таких дітей, які будуть цінувати і поважати свою матір, так що не виженуть за двері. Я виховаю, але ось що робити з майбутніми нареченими моїх дітей. Вони можуть бути далеко не аристократками, так що ще налаштують синів nроти мене, все одно виженуть. А накопичити зараз на свою маленьку квартиру або кімнату у мене не вийде. Я влаштувалася працювати продавщицею, так що на свою зарnлату ще дітей годувати, відкладати нічого не вийде.
