Нещодавно я зустріла старого шкільного друга Олексія. Тоді ми були нероз лучні, але після того, як ми вступили до різних університетів у різних містах України, ми втра тили зв’язок. Коли ми зустрілися, я спочатку навіть не впізнала його. Він перетворився на солідного чоловіка з дорогим одягом та шикарною машиною, але очі його виражали вселенський смуток.
Ми вирішили пообідати у сусідньому ресторані. Під час нашої розмови Олексій розповів про своє життя після школи та про причину його похмурих очей. Він розповів мені, що одружився на третьому курсі університету зі своєю дівчиною Ліною. У них обох була робота, і вони могли забезпечити себе, але думали, що розумно жити з її матір’ю, щоб накопичити грошей на власний будинок. На жаль, це виявилося величезною помилкою. Теща Олексія бездоказово звинуватили його у зраді.
Вони з Лін звинуватили його в тому, що він не віддавав їм усю свою зарnлату, бо витра чав її на інших жінок. Незважаючи на всі свої зусилля, Льоша не зміг їх переконати, і постійні звинувачення призвели до того, що він просто подав на роз лучення лише через два роки шлюбу. Зараз Олексій володіє мережами магазинів і тренажерних залів і може забезпечити навіть багатодітну сім’ю, але одружуватися знову не наважується. Він боїться потрапити в подібну ситуацію, коли йому знову доведеться відмовитися від родини заради свого ментального здо ров’я. Мені було шkода мого друга, він заслуговував на краще. Я сподіваюся, що одного разу він знайде когось, хто буде добре до нього ставитись і оцінить його відданість та турботу.
