Коли я вперше зустріла свого майбутнього чоловіка, я помітила, що він любить випити. Він стверджував, що це відбувалося через nроблеми у його житті, і я йому повірила. Я навіть погодилася вийти за нього заміж, думаючи, що сім’я, що любить, і затишний будинок доnоможуть йому кинути цю шкідливу звичку. Це була моя найбільша помилка. Вже на нашому весіллі він напився і затіяв бійку з моїм братом, який прокоментував його неналежну поведінку. Мені було со ромно перед сім’єю та гостями , а мої друзі були здивовані, адже я розповідала їм, який він чудовий.
Ми одружені вже півтора роки, а чоловік відмовляється спілкуватись із моїми родичами. Він стверджує, що вони принизили його на нашому весіллі і сказав їм триматися подалі. Щоразу, коли я відвідую свою сім’ю, він п’є на зло мені. Я знаю, що це просто привід, тому що він п’є у вихідні і без видимої причини. Одного разу я запропонувала йому звернутися за ліkуванням, але він наполягав, що у нього немає nроблем, і він покине пити, коли у нас буде дитина.
Він знав, що я не готова до дітей, тому використав це як спосіб звинувачувати мене та продовжує пити. Я не хочу мати дитину від чоловіка, у якого такі nроблеми, навіть якщо вона ніколи не виявляла фізичного насильства. Я намагалася поговорити з його батьками, але вони підтримують його думку і вважають, що нам потрібна дитина, щоб вирішити наші nроблеми. Вони стверджують, що все зміниться, як тільки у нього з’явиться ціль у житті. Але в нього є робота, дім, дружина та живі батьки – чим собі не цілі? Багато людей стикаються з великими nроблемами, але працюють над їх вирішенням, а не топлять їх у горілці. Мої батьки вважають, що я вийшла заміж за алkоголіка, і наполягають на роз лученні, але я все ще сподіваюся, що зможу змінити його.
