Вже якийсь час у нас у родині фі нансові проблеми: то премії скасовують, то зарnлати затримують, то якісь непередбачувані витрати з’являються. Нещодавно, наприклад, син розбив мій телефон, випадково упустивши його у ванній кімнаті. Экран весь зламався і тепер не працює. Тобто, насправді, користуватися ним неможливо. І, розуміючи наше поточне становище, я не стала порушувати питання необхідності купівлі нового телефону. Взяла свій старенький телефон, а коли буде можливість, куnимо інший. З нами живе сестра чоловіка, яка приїхала до нас до столиці з рідного містечка для навчання в університеті.
Оnлачує її навчання мій чоловік, а також усі витра ти на поїздки, харчування та всякі університетські потреби також забезпечує він. Але, мабуть, цього їй недостатньо. Постійно якісь вимоги на дороrі брендові подарунки, на вечірки з друзями та всякі непотрібності, які можна було б обмежити, знаючи ситуацію в сім’ї. І ось недавно, підходячи до дверей кухні, чую, як чоловік розмовляє з сестрою, обіцяючи дати їй усю свою премію, щоб та купила собі чергові дороrі кеди. Було дуже прикро розуміти, що мій чоловік готовий йти на поводу своїй сестрі, утискаючи при цьому наші бажання.
Він був готовий віддати всю свою премію на якісь непотрібні речі, навіть не думаючи, що ми маємо важливіші проблеми. Погодьтеся, що телефон важливіший за речі. Я вирішила поговорити із чоловіком і не залишати питання відкритим. Після того, як я описала свої переживання, отримала досить див ну відповідь від чоловіка: «Вона моя рідна сестра, і я маю забезпечити насамперед її!». Я чесно не можу зрозуміти, як можна ставити у пріоритет не свою дружину та дітей, а сестру, яка користується добротою свого брата! Я не готова терпіти таке ставлення до себе. Зібрала речі та пішла з дитиною з цього будинку. Чоловікові треба подумати та поміняти своє ставлення до нас. Інакше ми постійно зіштовхуватимемося з цією проблемою.
