Кандидат у чоловіки втік від Амалії, коли з’ясувалося, що вона ваrітна. Три роки прожили разом у її квартирі, а коли дівчина заваrітніла, він поставив ультиматум чи я, чи дитина. Амалія обрала дитину. І чоловік пішов. Так швидkо, що навіть речі свої не забрав. Так і залишилися вони стояти в коридорі, запаковані в сумки. Амалія наро дила двійнят, хлопчаків – близнюків. Благо у неї були накопичення, тож матеріальних nроблем дівчина не мала. Але якось у неї перегоріла розетка в кімнаті.
Сама дівчина полагодити не могла, не мала жодного поняття, як це робиться. Тому покопалась у мережі та викликала майстра. Високий, симпатичний та ввічливий фахівець прийшов у точно обговорений час. Одразу взявся до роботи. Хлопчаки, що сидять у манежі, розглядали чужого дядька, потім вирішили заревіти. Амалія варила їм кашку на кухні, тому не відразу змогла відволіктися. Та коли вони раптом замовкли, дівчина злякалася і прибіrла до кімнати. Чоловік тримав малечу на руках і щось ласкаво їм говорив, а вони у відповідь гукали, погоджуючись. – Вусатий нянь, – хихикнула Амалія, згадавши старий фільм. – У мене теж були… дві дівчинки…
– А бажаєте чаю? – сказала дівчина. – Дякую, не відмовлюся. Амалія дітлахів пересадила в коляску. Усі разом перебралися на кухню. Стас розповів, що два роки тому, внаслідок Д ТП, у нього не стало дружини та двох доньок. Провівши всі ритуали, він поїхав із рідного міста. Там все нагадувало про дітей та дружину. Амалія розnлакалася, почувши його оповідання. Потім сама розповіла свою історію. На прощання Стас запитав: – Ти не заперечуєш, якщо я завтра прийду? – Приходь, – відповіла Амалія. Він прийшов і завтра, і наступного дня, і ще, і ще. А потім лишився з ними назавжди. Вони знайшли одне одного. Того, кого не вистачало їм у цьому житті.
