Мої сусіди нещодавно завели собаку. Це кумедний і милий малюк . Як і годиться всім цуценям, він грайливий. Я спостерігаю з вікна, як вся сім’я вигулює свого вихованця вранці та вечорами, граючи та навчаючи його прийнятній поведінці. Все в ідеальному порядку. Для прохолодної погоди йому купили гарне вбрання. Крім того , видно, що люди в цілому ретельно дбають про свого вихованця. Цуценя добре виховане. Але тільки-но вони йдуть на роботу, починається хаос.
Від нудьги та туги собака починає вити біля вхідних дверей. Кожен будній день з восьмої ранку до шостої вечора. Ви можете уявити, як непросто жити в такій обстановці. Сусіди вибачаються і запевняють, що це носить тимчасовий характер, що їхній вихованець скоро перестане за ними нудьгувати. Пенсіонери кричали, що отруять бід ного собаку, аби знайти тишу і спокій на сходовому майданчику, казали, що викличуть службу вилову. Звичайно, я теж був незадоволений обставинами, що склалися.
Наша компанія перейшла на віддалену роботу. Але як я можу зосередитися, коли за стіною виє сварлива тварина? Та ще так голосно, що я чую його через навушники; за таких умов працювати неможливо. Я намагався поговорити з сусідами, як і інші люди, яких турбувало щеня. Вони казали, що все нормалізується, але нічого не діялося. Раптом у мене виникла блискуча думка. Я порадив сусідам вигулювати щеня під час обіду. Оскільки я весь день nроводжу за комп’ютером, невелике фізичне навантаження не зашкодить. У мене досить часу під час обіду, щоб гуляти з цуценям у парку. Нарешті пристрасті, що розгорілися, затихли і в нашому під’їзді запанував мир і спокій. Усі були щасливі та задоволені. Спочатку підозрювали , що я переслідую корисливі цілі, але я їх розчарував. Я потоваришував із собакою і вирішив куnити собаку чи взяти з притулку.
