Моїй подрузі Розі не вистачало яскравих емоцій у стосунkах із чоловіком. Я її зовсім не розуміла, бо чоловік у неї дуже добрий, таких людей зараз важко знайти. Вони прожили разом 25 років, уже дорослі діти. Чоловік справжній сім’янин, все, що заробляє, несе до хати. Вони мають величезний двоповерховий будиночок з великою територією, на якій цвітуть троянди – улюблені квіти подруги. І все це чоловік намагався для неї самої. Він дуже спокійна людина, не любить великих компаній та гучних вечірок.
А ось Роза просто любить веселощі. Вона може виїхати з подружками на море, там не виходити з барів та клубів цілодобово. І ось Роза вирішила розіграти чоловіка, щоб привнести трохи гострих відчуттів у їхнє сімейне життя. Коли вона переказувала їхній діалог, у мене волосся на голові встало, так було приkро і страաно за її чоловіка. -Дорогий, я прийняла для себе дуже важливе рішення. Присядь краще. -Роза, що трапилося? Ти тільки скажи-я все для тебе зроблю. -Не треба робити. Все вже пізно та нічого не повернути. -Та не томи вже, скажи, що в тебе сталося? Що не так? -Сумно … мені з тобою нудно. Нема яскравих вражень, як у молодості. Тож я від тебе йду.
-Але як так, я ж все для тебе робив, тебе одну все життя любив … Якщо це твоє остаточне рішення, Роза, то врахуй, що зворотної дороги для тебе вже не буде. -Я все зрозуміла. І так, це остаточне та безповоротне. Чоловік подав на роз лучення, навіть розпочав процес розподілу майна. Роза все сміялася. А я розуміла, що ситуація зайшла надто далеко. Адже не вдасться після такого цирку прийти до чоловіка та сказати, що все це жарт. Роза була впевнена у протилежному, але я мала право. Коли вона повідомила чоловіка, що пожар тувала, він дуже розчарувався в ній. Він її не пробачив. Минув уже рік, Роза зараз працює, про kолишнє безтурботне життя вона забула. А ось у неї kолишнього чоловіка незабаром у будинку з’явиться нова жінка, кажуть, що вона дуже гарна.
