Коли я вперше зустрів свою дружину, і подумати не міг, що вона колись стане моєю, адже я думав, такі дівчата, як вона не звертають уваги на таких хлопців, як я. Однак у нас все вийшло! Ми одружилися, наро дили доньку, а через 2 роки – другу. Вони обидві були точними копіями своєї мами – такі гарні, розумні, талановиті. Так би ми й прожили в сімейній ідилії, якби я не був придурком. А річ у тому, що по роботі я познайомився із Тетяною. Вона здалася мені страաенно красивою і привабливою.
Я розумів, що відчуваю до Тетяни те, чого давно не відчуваю до своєї дружини. З дружиною у нас згодом усе перетекло у міцну дружбу. Як на зло, у той період мої друзі почали роз лучатися зі своїми дружинами, і я подумав: «Чим я гірший?». Розлучення у нас було дуже важким. Дружина благала одуматися, але я міцно стояв на своєму. Я думав, у мене починаються щасливі дні, але навіть не знав, у чиї руки я потрапив… Таня мала доньку від першого шлюбу.
Я ставився до дівчинки, як до рідної, але через це я лише більше су мував за своїми двома. Зустрічі в кафе, походи в кіно та парки розваг не заміняли нам живого спілкування та спільного проживання, а старша дочка взагалі зі мною спілкуватися не хотіла. Згодом з Танею стало просто нестерпно. Вона постійно говорила, що її дочка розумна не за своїми роками, а моя kолишня дружина, мовляв, не правильно виховувала доньок, мало часу їм приділяла. З Танею я теж роз лучився, але легше від цього не стало. Зараз я живу з батьками, які звинувачують мене в тому, що своїми руками я зруйнував нашу гарну сім’ю. Я вже думаю, куди б змотатися на заробітки, щоб менше копатися в собі.
