Моя сестра Саша ще 12 років тому вийшла заміж та поїхала за кордон. Її чоловіком став хлопець з її групи в універі, з яким вона зустрічалася вже давно. Я була щиро рада за них, але було щось, що мене дуже хвилю вало. Моя сестра завжди була дуже нетовариською дівчиною, майже не говорила ні з ким, з нашої родини, навіть наші батьки майже нічого не знали про її життя.
Сама вони про свої новини нічого не говорила, коли мама чи тато цікавилися, як у неї справи, вона просто відповідала, якомога коротко і стисло, було видно, що вона просто не хоче з батьками поділитися. При цьому сестра не була просто мовчазною, мала багато друзів, та й хлопця завела, так що nроблема була тільки з нашими батьками.
Після переїзду, як і очікувалося, зв’язок із нею взагалі зник для батьків, зі мною вона іноді говорила, а її подруги мені розповідали, що з нею вони все ще щодня розмовляють телефоном. Одного дня, коли ми цього чекали найменше, мені зателефонувала моя сестра, і сказала, щоб я терміново поїхала додому до батьків і чекала там на неї. Прийшла вона не одна, а з дитиною, яка виявилася її сином. Ми всі в цей момент зраділи, ось тільки дивлячись на батьків, я побачила, що вони були більш раді, що їхня донька, яка всі ці роки цуралася їх, вирішила нарешті розділити своє щастя з ними.
