Я вже 10 років як працюю фельдшером. Коротко, фельдшер -це лікар-фахівець з усього і нічому одночасно. Тобто я лікар хоч куди, але працюю в основному за викликом. Останній випадок мене переконав, що я, виявляється, і сімейним психологом можу підробляти. Ось нещодавно мені подзвонила якась жінка, і сказала, що її чоловікові дуже погано, попросила, щоб я приїхав якомога швидше.
За криками чоловіка на задньому фоні, у мене з’явилося відчуття, ніби в нього демон вселився, який хоче скоріше його забрати до себе. Поїхав я за названою адресою, двері відкрила та сама жінка і сказала: – Мій чоловік з самого ранку з ліжка не встає, грубить мені, каже, що жити більше не хоче. – Це я з тобою жити не хочу, — чоловік перебив дружину, — та мені краще з вікна зістрибнути, ніж з такою бабою жити, як ти. – Куди ти зістрибнути збираєшся? На першому поверсі живемо, здурів?
– дружина повернулася до нього. Мені стало ясно, що в цій родині всі здуріли. У коридорі я попросив медсестру почекати в машині, адже тут знадобляться трохи інші послуги. Після довгої розмови по душам про життя і все таке, чоловік прийняв рішення, що раз вже дружина від нього вже не позбулася, значить він їй ще потрібен, отже, вона її любить. У підсумку мені довелося взяти з пацієнтів дурки трохи більше грошей, ніж зазвичай, ось тільки ці гроші мою кукуху вже не повернуть.
