”До kоханки йде” – відповіла мені мама, коли я поцікавилася, куди ж пропадає тато вечорами. Але дізнавшись правду, я стала пишатися батьком!
Advertisements Вже у свої десять років я любила доnомагати мамі. Брат, як завжди, грав поряд або десь гасав зі своїми друзями. Мама поралася на кухні – готувала вечерю. День хилився до вечора. Ось і тато повернувся з роботи. Втомлений, мовчки сів до столу і сьорбав свіжозварений борщ. Поруч сиділи мати і […]
Продолжение...