-Мам, тату, я одружуюся, – заявив наш єдиний син. Ми з чоловіком сильно здивувалися, хоча б від того, що синові всього 21, а його дружині – 20. Молоді вже два роки, як спілкуються, і дівчина сина здалася нам милою, скромною дівчиною. Ми нічого не мали проти неї, просто на той момент у нас не було грошей на організацію весілля, хоча син всіляко твердив, що вони хочуть просто розписатися. Але він наша єдина дитина, як ми можемо економити на весіллі? На наступний день ми з чоловіком вирішили поїхати, познайомитися з майбутніми родичами.
Про них ми тільки знали, що батьки невістки давно не живуть разом, сваха одна ростила дочку, так що з грошима у них туго. Незважаючи на важке матеріальне становище, в будинку у свахи було ідеально чисто і прибрано, теж можна сказати і про подвір’я. Мати невістки накрила на стіл, пригостила нас смачними стравами. Грошей на весілля, як ми заздалегідь знали, у свахи не було, так що ми вирішили всі витрати взяти на себе, з умовою, що з їхнього боку будуть тільки найближчі.
Але за тиждень до весілля до нас прийшла сваха. Вона витягла з кишені конверт з грошима. «Це наша частина на весілля, я їх в кре дит взяла». Такої доброти, такої чесності я від неї не прожидала. Думаю, саме ці якості помітив і мій брат. Вони з матір’ю нареченої флір тували все весілля, а потім почали зустрічатися. Брат на два роки старший свахи, теж роз лучений, так що сьогодні ми йдемо знову свататися, але на цей раз з моїм братом. Я дужещаслива за них, обидва гідні любові.
