Ще коли моя дочка вчилася в школі, то її близька подруга заваrітніла. Навіть школу закінчити не встигла, вже стала мамою. Я боя лася, що донька піде по тому ж шляху. Тому що дівчатка були дуже близькі. Я стала розповідати доньці про всі жахи пологів, про те, як важко виховувати і ростити дитину, тим більше без батька. А хлопці в її віці не збираються брати відповідальність. Донька спокійно мене слухала, а потім сказала, що мені нічого боятися, вона не збирається ставати мамою.
Я заспокоїлася. Потім донька відучилася, пішла працювати. У 24 роки вийшла заміж, це чудовий вік. Чоловік її на пару років старше. Дуже хороший хлопець, теж працює, він з інтелігентної родини. Вони за 6 років шлюбу встигли куnити собі квартиру, дороrі меблі, машину. Кожну відпустку вони проводять закордоном, люблять подорожі. Вони живуть в своє задоволення, але як тільки я заводжу тему про дітей, то донька мене різко перериває. (Al/K) Раніше я тішилася тим, що дочка не відразу наро дила дитину, а вважала за краще стати на ноги.
А тепер у них є все для шикарного життя, тільки ось дітей немає. Мені донька потім окремо пояснила, що вона дітей не хоче зовсім. І чоловік її підтримує. Ми були на весіллі знайомих, і там милі дітлахи бігали в красивих костюмах. Всіх гостей це дивувало. Я подивилася на дочку з зятем, а у них – нуль емоцій. Їм абсолютно все одно на цих дітей, вони більше були зайняті своїми розмовами. Я думала, що вони ще перебісяться, що потім вирішать стати батьками. Але ж час іде, доньці вже за 30 років, а вона все твердить, що не стане матір’ю ніколи. Мене лякають такі думки дочки.
