Тома наро дила дитину, коли їй було всього 15 років. Батьки її “нареченого”, як дізналися про те, що трапилося, то відразу сказали, що виховувати дитину не збираються. Вони у всьому звинуватили Тому, і сказали, що не дозволять псувати життя їхньому синові. Вони переїхали в інше село і більше не з’являлися. Тома наро дила дівчинку, вона стала весь час приділяти своїй доньці. Але потім їй це набридло. Хотілося жити так, як жили її однолітки.
Але вона не могла просто так піти гуляти на всю ніч, піти на танці, бути незалежною. Батьки Томи розуміли, що доньці важко впоратися зі своїм новим статусом «матері». Вони сказали їй, що готові взяти на себе всі труднощі з дитиною, а Тома може поїхати в місто, вивчитися і знайти хорошу роботу. Батьки хотіли, щоб у Томи було повноцінне життя. Тома так і зробила. Вона поїхала в місто, і так їй дуже все сподобалося.
Життя буквально перетворилося. У місті Тома зустріла чоловіка, але він був у два рази старший за неї. Тому це анітрохи не збентежило, тому що чоловік був при rрошах. Тільки ось у нього було двоє дітей-підлітків. Тома стала виховувати його дітей і жити за його рахунок. Іноді вона надсилала rроші своїм батькам. Але вона перестала до них приїжджати і бачитися зі своєю донькою. А дочка Томи росла і вже стала думати, що її бабуся з дідусем – і є її батьки. Вона так і називала бабусю-мамою. Вона не сприймала Тому, як свою матір. Максимум вона думала, що Тома її старша сестра, яка виховує чужих дітей, а про свою рідну дочку зовсім забула.