Стасові було під сорок. Володів власною справою, автомобілем та двокімнатною квартирою. Але жив у матері. Своєї половинки він не знайшов, а мама про нього дбала. Якось він, по дорозі додому збив на перехресті дівчину. Підбіг до неї. – Що бо лить?! – з тривогою спитав він. – Душа, – відповіла та. – Сідайте в машину, я завезу вас додому, – запропонував Стас. У машині дівчина розповіла, що її хлопець пішов від неї через маленьку зарnлатню. Їй 26 років, працює у притулку нянею та живе в гуртожитку. Стас запросив дівчину до кафе. У кафе вона показала себе з кращого боку: добра, весела, розумна. Так розпочався їхній роман. Одружившись, Стас із Мариною стали жити у квартирі чоловіка.
Якось він сказав матері: – Мам, ми з Мариною хочемо куnити квартиру більше. Коли підуть діти у моїй стане тісно. – Маринка в тебе, начебто, не nогана дівчина. Але про всяк випадок давай підстрахуємося. Ти нову квартиру придбай на моє ім’я. Все одно вона тобі залишиться. Стас послухався поради матері. Марина залишилася незадоволеною таким рішенням. Чоловік пообіцяв, що як тільки вони переїдуть у нове житло, свою квартиру він переоформить на її ім’я. Якось Стас, зупинившись під світлофором, помітив біля кафе дружину з якимсь хлопцем. Увечері спитав про незнайомця.
– Це мій колишній. Випадково зустрілися. Побалакали трохи. Начебто питання закрите, але у Стаса з’явилися сумніви. Тим більше, дружина стала частіше затримуватися на роботі, та й витрати її зросли. Поцікавившись, у таємниці від дружини, він дізнався, що Марина часто з ним зустрічається, годує та напує того в кафе. Хлопець був не дурень годуватися на халяву. Стас підлаштував своє знайомство з колишнім Марини і запросив того відзначити зустріч у себе вдома. Захмелівши, хлопець розговорився. Розповів, що є заміжня дівчина, заkохана в нього вуха, що незабаром чоловік перепише на неї квартиру, і тоді вона втече від чоловіка до нього. В цей час Марина повернулася. – Збирай своє барахло і цього теж не забудь.
