Коли я запросила батьків познайомитися з моїм нареченим, я сподівалася, що мама поведеться пристойно, як виявилося – я помилялася

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

У мене було баrато хлопців, але я нікого з них не знайомила зі своїми батьками. Не вважала за потрібне, бо стосунkи були не зовсім серйозні. Зазвичай, таким чином роблять хлопці з дівчатами, але в мене інша ситуація. Справа в тому, що у мене дуже строга мама, тому для підбору відповідного хлопця для знайомства з нею у мене пішло баrато часу. І ось нарешті я знайшла того самого – Сергія. Ми познайомилися на роботі зовсім випадково. Ми працюємо на різні фірми, просто наші офіси знаходяться поруч. І ось ми із Сергієм стали зустрічатися. Все само собою вийшло так швидко і природно. Спочатку він підвозив мене до офісу, потім став забирати та відвозити на побачення.

Дійшло до пропозиції, я не змогла відмовитись. І ось я вже у новій якості нареченої. Залишилося найскладніше – знайомство з батьками. За тата я не переживала, він дуже весела людина, може з усіма порозумітися. Але мама… їй ніхто і ніколи не подобався. Будь то мої подруги чи однокурсниці. Вона у всіх знаходила мінуси, не кажучи вже про хлопців. Коли батьки дізналися про мої стосунkи, то приїхали до мене у гості вже наступного дня. Увечері Сергій прийшов на вечерю, і тут мама закидала його нетактовними питаннями. Скільки він заробляє, чи є квартира, чи дороrа машина, скільки відкладено у банку… Усі фінансові питання світу мама встигла поставити бідному Сергію.

Advertisements        

Мені було соромно за її поведінку. Коли Сергійко пішов, то стало ще гірше. Ми пересварилися з мамою. Я сказала їй про жахливі питання, а вона вказала мені на жахливий вибір нареченого. Батько мовчав. Наступного дня батьки поїхали, вони не прийшли на моє весілля. Тож ми перестали спілкуватися. Минуло 5 років. У нас із Сергієм з’явився первісток, хлопчик. Я вирішила вперше за стільки років зателефонувати батькам та покликати їх у гості. Вони як довідалися про онука, так приїхали наступного дня: взяли квитки на найближчий потяг. Мама була вся в сльо зах і вибачалася за те, що було 5 років тому. Звичайно, ми з Сергієм більше не тримаємо образи. Страшно уявити, що було б, якби дитина не народилася… Невже я назавжди перестала б спілкуватися з батьками?

Advertisements